послаблювати

1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом'якшувати, пом'якшити, м'якшити, притупляти, притуплювати, притупити; у[в]тихомирювати, у[в]тихомирити, у[в]гамовувати, у[в]гамувати, глушити, приглушувати, приглушати, приглушити (перев. про почуття, переживання); нейтралізувати (перев. неґативні прояви, вплив тощо); розряджати, розрядити (напружену ситуацію)
2) = послабляти, послабити (робити менш пружним, натягнутим, стягненим тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, розслаблювати, розслабляти, розслабити, попускати, попустити, відпускати, відпустити, розпускати, розпустити, припускати, припустити
3) див. ослабити I

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • послаблювати — юю, юєш і рідко послабля/ти, я/ю, я/єш, недок., посла/бити, блю, биш; мн. посла/блять; док., перех. 1) Зменшувати силу, могутність чого небудь, робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах). 2) Зменшувати силу,… …   Український тлумачний словник

  • послаблювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ослабити — I = ослаблювати, ослабляти (робити слабшим у військовому, політичному, організаційному аспектах), послабляти, послаблювати, послабити, підривати, підірвати, підірвати, розхитувати, розхитати, похитнути, підточувати, підточити, знесилювати,… …   Словник синонімів української мови

  • притьмарювати — юю, юєш, недок., притьма/рити, рю, риш, док., перех., рідко. 1) Робити щось трохи темнішим або не дуже яскравим, світлим; послаблювати яскравість чого небудь. 2) перен. Робити сумним, безрадісним, зажуреним. 3) перен. Послаблювати силу вияву чого …   Український тлумачний словник

  • антиандрогени — ів, мн. Речовини, які здатні гальмувати біосинтез, секрецію і рух чоловічих статевих гормонів або послаблювати їхню дію …   Український тлумачний словник

  • віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє …   Український тлумачний словник

  • віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… …   Український тлумачний словник

  • віджимати — а/ю, а/єш, недок., віджа/ти, відіжму/, відіжме/ш; мин. ч. віджа/в, жа/ла, жа/ло; док., перех. 1) Вичавлювати рідину з чого небудь. 2) Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3) тех. Послаблювати тиск якого небудь затискача …   Український тлумачний словник

  • відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… …   Український тлумачний словник

  • діамагнетизм — у, ч. Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.